ЗАТВЕРДЖУЮ:

Голова Ворошиловського

районного суду м. Донецька

                                                                                                                                               _________________Л.І. Лівочка

«21» березня 2011 року

ПРАВИЛА        

внутрішнього трудового розпорядку для працівників

Ворошиловського районного суду м. Донецька

 I. Загальні положення

     1. Відповідно до Конституції України, громадяни України мають право на працю,  тобто на одержання гарантованої роботи з  оплатою праці відповідно   до   її   кількості   та   якості  і  не  нижче встановленого державою мінімального розміру,  включаючи  право  на вибір професії,  роду  занять  і  роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної  підготовки,  освіти  та   з   урахуванням суспільних потреб.

     В Ворошиловському районному суді м. Донецька трудова дисципліна  ґрунтується на свідомому виконанні  працівниками  своїх  трудових  обов'язків і є необхідною умовою  організації  ефективної  праці  і здійснення судом судочинства.

     Трудова дисципліна  забезпечується  методами переконання  та заохочення до    сумлінної   праці.   До   порушників   дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.

    2. Ці  правила  поширюються  на  всіх працівників апарату Ворошиловського районного суду м. Донецька.

    3. Метою цих Правил є визначення обов'язків  державних службовців суду та інших службовців,  передбачених нормами, які встановлюють внутрішній розпорядок в   органах судової влади. Зазначені норми закріплені в Типових  правилах  внутрішнього розпорядку, у відповідності з  якими  трудові  колективи органів судової влади затверджують  за  поданням голови суду і профспілкового комітету свої правила внутрішнього розпорядку.

    4. Усі   питання,   пов'язані   із  застосуванням  правил внутрішнього розпорядку, розв'язує керівництво суду в межах наданих повноважень,  а  у  випадках,  передбачених  діючим законодавством і правилами внутрішнього розпорядку, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.

    II. Порядок прийняття і звільнення працівників:

    5. Громадяни України  вільно  обирають  види  діяльності,  не заборонені законодавством,   а   також   професію,   місце  роботи відповідно до своїх здібностей.

    Працівники органів судової влади приймаються на роботу на  конкурсній  основі відповідно до чинного законодавства або за трудовими угодами.

    6. При прийнятті на  роботу  керівник  зобов'язаний    зажадати    від    особи,   що працевлаштовується:

     подання трудової книжки,  оформленої у встановленому порядку, пред'явлення паспорта,  диплома або іншого документа про освіту чи професійну підготовку.  Військовослужбовці,  звільнені із Збройних Сил  України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України,  інших  військових  формувань,  створених  відповідно  до законодавства   України,   та   військовослужбовці,  звільнені  із Збройних  Сил  колишнього Союзу РСР і Збройних Сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток;

    Особи, які влаштовуються на роботу,  що  вимагає  спеціальних знань, зобов'язані  подати  відповідні  документи  про  освіту  чи професійну підготовку (диплом,  атестат,  посвідчення), копії яких завіряються керівником  закладу  освіти  і  залишаються в особовій справі працівника.

    При укладанні трудової угоди забороняється  вимагати  від осіб, які  поступають  на  роботу,  відомості  про  їх партійну та національну приналежність, походження та документи,  подання яких не передбачено законодавством.

    7. Посади державних службовців заміщуються відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».

    8. Державні службовці не можуть працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства.

    9. Прийняття на роботу оформляється наказом керівника, який оголошується працівнику під розписку.

    10. На осіб, які працювали понад п'ять днів, ведуться трудові книжки.

    Ведення трудових  книжок  необхідно  здійснювати   згідно з Інструкцією про  порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах  і   організаціях,   затвердженої   спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту  і  Міністерства  соціального  захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (z0110-93 ).

    Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в суді.

    Відповідальність за організацію ведення обліку,  зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника суду та консультанта суду з кадрової роботи.

    11. Приймаючи  працівника або переводячи його в установленому порядку на іншу  роботу,  керівництво суду та консультант суду з кадрової роботи зобов'язані:

    а) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці;

    б) ознайомити  працівника з правилами внутрішнього розпорядку та посадовою інструкцією;

    в) визначити  працівникові  робоче  місце, забезпечити  його необхідними для роботи засобами;

    г) проінструктувати працівника з техніки безпеки,  виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

    Ознайомлення доцільно проводити в письмовій формі.

    12. Звільнення державного службовця або припинення трудової угоди може мати  місце  лише на підставах, передбачених чинним законодавством, та умовами, передбаченими в контракті.

     13. Розірвання трудового договору з ініціативи  власника  або уповноваженого ним  органу  допускається у випадках,  передбачених чинним законодавством та умовами контракту.

    Звільнення державних службовців за результатами щорічної оцінки, невідповідальності займаній посаді  здійснюється  у відповідності з чинним законодавством.

    14. Звільнення або припинення трудової угоди оформляється наказом голови суду.

    15. Керівник зобов'язаний в  день  звільнення   видати   працівникові   належно оформлену трудову   книжку   і   провести   з   ним  розрахунок  у відповідності з  чинним   законодавством. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні проводитися у відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідний пункт, статтю  закону.  Днем  звільнення  вважається останній день роботи.

III. Основні права та обов'язки працівників:

    16. Державні службовці та інші службовці суду мають право на:

     - захист професійної честі, гідності;

     - участь у зборах трудового колективу;

     - користування подовженою оплачуваною відпусткою за умови наявності відповідного трудового стажу;

     - підвищення кваліфікації, відвідання курсів та семінарських занять відповідно до займаної посади.

    17. Працівники суду зобов'язані:

    а) працювати сумлінно, виконувати свої посадові обов’язки, вимоги посадової інструкції і правила внутрішнього розпорядку, дотримуватись дисципліни праці;

    б) виконувати   вимоги  з  охорони  праці,  техніки  безпеки, виробничої санітарії,  протипожежної    безпеки,  передбачені відповідними правилами та інструкціями;

    в) берегти   обладнання,   інвентар,   матеріали,  технічні засоби тощо.

   18. Працівники суду повинні:

    а) суворо додержуватися Правил поведінки працівника суду;

    б) особистим прикладом утверджувати повагу до суду та зокрема суддів, принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, гуманізму, стриманості, працелюбства, інших доброчинностей;

    в) додержувати професійної етики,  моралі, поважати гідність осіб, що звертаються до суду;

    г) постійно   підвищувати   професійний  рівень і загальну культуру.

    19. Коло обов'язків, що їх виконує кожний працівник за своєю спеціальністю,  кваліфікацією  чи  посадою,  визначається посадовими інструкціями, положеннями  і   правилами внутрішнього розпорядку суду або умовами трудової угоди, де ці обов'язки конкретизуються.

IV. Основні обов'язки керівника органу судової влади:

    20. Керівництво суду зобов'язане:

    а) забезпечити необхідні організаційні та економічні  умови для здійснення судочинства, для ефективної роботи державних та інших службовців відповідно до їхньої спеціальності чи кваліфікації;

    б) визначити працівникам робочі місця, своєчасно доводити до їх відома зміни в обовязках,  забезпечувати  їх  необхідними засобами роботи;

    в) удосконалювати професійні навички працівників, впроваджувати в практику  кращий  досвід роботи,  пропозиції працівників, спрямовані на поліпшення роботи суду;

    г) організовувати підготовку необхідної кадрів, їх атестацію, професійне навчання як у суді, так і відповідно планів навчання ТУ ДСА України в Донецькій області та відділення Академії суддів України в Донецькій області;

    д) приймати на роботу та звільняти працівників відповідно до чинного законодавства,  Закону України «Про державну службу»;

    є) надавати відпустки всім працівникам суду відповідно до графіка відпусток;

    ж) забезпечити  умови техніки безпеки, виробничої санітарії, належне технічне обладнання всіх робочих місць, створювати здорові та  безпечні  умови  праці,  необхідні  для виконання працівниками трудових обов'язків;

    з) дотримуватись чинного законодавства, активно використовувати засоби щодо  вдосконалення управління,  зміцнення трудової дисципліни;

    і) чуйно ставитись до повсякденних  потреб  працівників  суду, забезпечувати надання   їм встановлених пільг і привілеїв;

    ї) своєчасно подавати відповідним органам встановлену  статистичну  та аналітичну звітність, а також інші необхідні відомості про роботу і стан судочинства в суді;

    к) забезпечувати   належне  утримання  приміщення,  опалення, освітлення, вентиляції,  обладнання суду.

V. Робочий час і його використання

    21. Для  працівників   установлюється   п'ятиденний   робочий тиждень  з двома вихідними днями, час працювання складає у понеділок – четвер з 8-00 години до 17-00 години, у п’ятницю – з 8-00 години до 15-45 години. Перерва триває з 12-00 години до 12-45 години.

    В межах робочого дня працівники суду повинні виконувати всі дії відповідно до  посади,  плану роботи суду.

    22. При відсутності державного службовця або іншого службовця суду  керівник  зобов'язаний терміново вжити заходів щодо його заміни іншим працівником.

    Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні  допускається  у  виняткових  випадках,   передбачених законодавством, за письмовим наказом (розпорядженням) керівника. Робота у вихідний день може компенсуватися  за  погодженням сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

    23. Керівництво суду залучає працівників до чергування в суді. Графік чергування і його тривалість затверджує керівництво суду.

    Забороняється залучати до чергування у вихідні і святкові дні вагітних жінок  і  матерів,  які  мають  дітей віком до 3-х років. Жінки, які мають дітей-інвалідів або  дітей  віком  від  трьох  до чотирнадцяти років, не можуть залучатись до чергування у вихідні і святкові дні без їх згоди.

    24. Графік надання щорічних відпусток погоджується з безпосередніми керівниками працівників суду та складається на кожний календарний рік.

    Надання відпустки оформляється наказом керівника суду. Поділ відпустки на частини  допускається  на  прохання  працівника  за умови,  щоб основна її частина була не менше шести днів для повнолітніх і дванадцяти днів для осіб, які є молодше вісімнадцяти років. Перенесення відпустки на інший строк допускається  в  порядку,  встановленому чинним законодавством.

    Забороняється ненадання щорічної відпустки протягом двох років підряд, а також   ненадання відпустки працівникам, які є молодшими вісімнадцяти років.

VI. Заохочення за успіхи в роботі:

    25. За  зразкове  виконання  своїх  обов'язків, тривалу і бездоганну  роботу,  новаторство  в  праці  і за інші досягнення в роботі можуть застосовуватися заохочення, як-то: подяка, позачергове присвоєння рангу державного службовця.

    26. За досягнення високих результатів у роботі працівники суду можуть претендувати на присвоєння ним позачергового рангу державного службовця, переведення на більш високу посаду за наявності вільної посади, а також інші види заохочення.

    Заохочення оголошується в наказі, доводиться до відома всього колективу суду і заноситься до трудової книжки працівника.

VII. Стягнення за порушення трудової дисципліни:

    27. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне з таких заходів стягнення:

     а) догана;

     б) звільнення.

    Звільнення як дисциплінарне стягнення може  бути  застосоване відповідно до п.п.  3,  4,  7,  8 ст. 40, ст. 41 Кодексу законів про працю України.

    До застосування дисциплінарного стягнення керівник повинен зажадати від  порушника  трудової дисципліни письмові  пояснення. У випадку відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

    Дисциплінарні стягнення керівником безпосередньо після  виявлення  провини, але не пізніше одного місяця від дня її виявлення, без урахування часу хвороби працівника або перебування його у відпустці.

    Дисциплінарне стягнення  не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

    28. За кожне порушення  трудової  дисципліни  накладається тільки одне дисциплінарне стягнення.

    29. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

    30. Якщо  протягом  року  з  дня  накладення  дисциплінарного стягнення працівника  не  буде  піддано   новому   дисциплінарному стягненню, то  він  вважається  таким,  що  не мав дисциплінарного стягнення.

    Якщо працівник  не  допустив нового порушення дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято до закінчення одного року.   Протягом строку дії дисциплінарного стягнення  заходи  заохочення  до  працівника   не застосовуються.

    Керівник має право замість накладання дисциплінарного стягнення   передати   питання   про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.