ДО УВАГИ ПРЕДСТАВНИКІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ!

Ворошиловський районний суд  м. Донецька

83015, м. Донецьк, вул. Любавіна, 4, тел. (062)338-38-35, 338-43-28

ДО УВАГИ ПРЕДСТАВНИКІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ!

Ворошиловський районний суд міста Донецька повідомляє, що останнім часом непоодинокими є випадки звернення до суду представників ЗМІ із проханнями  висвітлення позицій суду щодо перебігу та перспектив розгляду резонансних справ, які перебувають в провадженні суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 N 8 "Про незалежність судової влади" звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються і суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні.

Таким чином, надання судом коментаря із висвітленням позицій суду щодо перебігу та перспектив розгляду справ, які перебувають в провадженні суду, є неприпустимим та може бути розцінено як спроба втручання в правосуддя.

Також, звертаємо Вашу увагу на дотримання принципів і стандартів відносин ЗМІ і судів, які відображено в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам, щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси, ухваленої 10 липня 2003 року за № REC(2003) 13. Хоч у вказаному документі увагу зосереджено на кримінальному процесі, проте визначені в ньому принципи доступу журналістів до суду відповідають загальним європейським стандартам інформаційних стосунків судів зі ЗМІ та правовим позиціям Європейського суду з прав людини.

РАДА ЄВРОПИ. КОМІТЕТ МІНІСТРІВ

РЕКОМЕНДАЦІЯ REC(2003)13

КОМІТЕТУ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ 
ЩОДО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЧЕРЕЗ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ СТОСОВНО КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

(прийнята Комітетом Міністрів 10 липня 2003 року 
на 848-му засіданні заступників Міністрів)

 Комітет Міністрів, ґрунтуючись на засадах Статті 15.б Статуту Ради Європи,

Вважаючи, що мета Ради Європи – досягти більшої єдності серед її членів з метою збереження та реалізації ідеалів та принципів, які є їхньою спільною спадщиною;

Нагадуючи про зобов’язання держав-членів щодо основного права на свободу вираження та інформації, гарантованого Статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі – ”Конвенція”), що є однією з найважливіших підвалин демократичного суспільства та однією з основних умов його прогресу та розвитку кожного індивідуума;  

Нагадуючи, що засоби масової інформації мають право інформувати громадськість завдяки праву громадськості отримувати інформацію, у тому числі стосовно питань, що становлять суспільний інтерес, згідно зі Статтею 10 Конвенції, і що це є їхнім професійним обов’язком чинити так;

Нагадуючи, що права на презумпцію невинності, на справедливий суд та на повагу до приватного та сімейного життя згідно зі Статтями 6 та 8 Конвенції є основними вимогами, які слід поважати у будь-якому демократичному суспільстві;

Підкреслюючи важливість висвітлення засобами масової інформації в інформуванні громадськості стосовно кримінального судочинства, аби зробити очевидною стримуючу функцію кримінального права, так само, як і у забезпеченні громадського нагляду за функціонуванням системи кримінального судочинства;

Зважаючи на можливо конфліктуючі інтереси, захищені Статтями 6, 8 та 10 Конвенції, та необхідність урівноважити ці права, враховуючи факти кожної окремої справи, з належним ставленням до наглядової ролі Європейського суду з прав людини у забезпеченні виконання зобов’язань згідно з Конвенцією;   

Нагадуючи, до того ж, про право засобів масової інформації та журналістів створювати професійні асоціації, як гарантовано правом на свободу асоціацій за Статтею 11 Конвенції, яке є основою саморегулювання у галузі засобів масової інформації;

Будучи обізнаним стосовно багатьох ініціатив, виявлених засобами масової інформації та журналістами в Європі заради сприяння відповідальному виконанню журналістської роботи чи то шляхом саморегулювання, чи то співпраці з державними органами на засадах корегуляції;   

Бажаючи сприяти поінформованому обговоренню захисту прав та інтересів, що виявляються в контексті висвітлення засобами масової інформації кримінального судочинства, та належній практиці по всій Європі забезпечення доступу засобів масової інформації до судових розглядів кримінальних справ;   

Нагадуючи про власну Резолюцію (74) 26 про право на відповідь– стан індивідуума по відношенню до преси,власну Рекомендацію №R (85) 11 щодо становища жертви в рамках кримінального права та процесу, власну Рекомендацію №R (97) 13 стосовно залякування свідків та прав захисту, а також власну Рекомендацію №R (97) 21 щодо засобів масової інформації та сприяння культурі терпимості;

Підкреслюючи важливість захисту журналістських джерел інформації в контексті кримінального судочинства згідно з Рекомендацією № R (2000) 7 про право журналістів не розкривати свої джерела інформації;

Беручи до уваги Резолюцію № 2 щодо журналістських свобод та прав людини, прийняту на 4-й Європейській конференції на рівні міністрів з питань політики щодо засобів масової інформації (Прага, грудень 1994 року), а також Декларацію про майбутню політику стосовно засобів масової інформації, прийняту на 6-й Європейській конференції на рівні міністрів з питань політики щодо засобів масової інформації (Краків, червень 2000 року);

Нагадуючи, що його рекомендація не має наміру обмежити стандарти, які вже діють в державах-членах з метою захисту свободи вираження,

Рекомендує, визнаючи при цьому різноманіття національних правових систем щодо кримінального процесу,аби уряди держав-членів:

1. вжити всіх заходів або посилити їх, якщо вони вже вживаються, які вони вважають за потрібне з метою впровадження принципів, доданих до цієї рекомендації, в рамках власних відповідних конституційних положень,  

2. широко розповсюдити цю рекомендацію та додані до неї принципи всюди, де належно та у супроводі перекладу, і,

3. зокрема, звернути на них увагу судових органів та правоохоронних служб, а також надати доступ до них представницьким організаціям юристів та фахівців засобів масової інформації.

Додаток до Рекомендації Rec(2003)13

Принципи надання інформації через засоби масової інформації стосовно кримінального судочинства  

Принцип 1 – Інформування громадськості через засоби масової інформації

Громадськість повинна мати змогу одержувати інформацію про діяльність судових органів та правоохоронних служб через засоби масової інформації. Тому журналісти повинні мати змогу вільно повідомляти про та коментувати функціонування системи кримінального судочинства, і це є підпадає лише під ті обмеження, які передбачені наступними принципами.

Принцип 2 – Презумпція невинності

Повага до принципу презумпції невинності є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Згідно з цим, погляди та інформація стосовно судових процесів, що відбуваються, мають передаватися або розповсюджуватися через засоби масової інформації тоді, коли це не зашкоджує презумпції невинності підозрюваного або обвинуваченого.   

Принцип 3 – Точність інформації

Судові органи та правоохоронні служби мають надавати засобам масової інформації лише перевірену інформацію або інформацію, яка базується на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку це має бути чітко вказане засобам масової інформації.

Принцип 4 – Доступ до інформації

Коли журналісти законно отримали інформацію в контексті кримінальних судових процесів, що відбуваються, від судових органів або правоохоронних служб, ці органи та служби мають зробити таку інформацію доступною, без дискримінації, для всіх журналістів, які роблять або зробили такий самий запит.  

Принцип 5 – Шляхи надання інформації засобам масової інформації

Коли судові органи та правоохоронні служби самі вирішили надати інформацію засобам масової інформації в контексті кримінальних судових процесів, що відбуваються, така інформація має бути надана на недискримінаційних засадах і завжди, коли можливо, шляхом прес-релізів, прес-конференцій уповноваженими посадовими особами або подібними санкціонованими засобами.    

Принцип 6 – Регулярна інформація під час судових процесів

В контексті кримінальних судових процесів, що становлять суспільний інтерес, або інших кримінальних судових процесів, які привернули особливу увагу громадськості, судові органи та правоохоронні служби мають інформувати засоби масової інформації про суттєві власні дії, доки це не перешкоджає тайні слідства та міліцейського розслідування  або затримує чи заважає завершенню судового процесу. У випадках, коли кримінальні судові процеси відбуваються протягом довгого часу, таку інформацію слід надавати регулярно.

Принцип 7 – Заборона використання інформації  

Судові органи та правоохоронні служби не повинні використовувати інформацію про кримінальні судові процеси, що відбуваються, у комерційних цілях або з іншою метою, крім тих, що стосуються кримінального процесу.

Принцип 8 – Захист приватного життя в контексті судового процесу, що відбувається  

Під час надання інформації про підозрюваних, обвинувачених або засуджених осіб або інших сторін кримінального судового процесу має поважатися їхнє право на захист приватного життя згідно зі Статею 8 Конвенції. Особливий захист має бути наданий сторонам, які є неповнолітніми або іншими вразливими особами, а також жертвам, родинам підозрюваних, обвинувачених або засуджених. У всіх випадках слід особливо зважати на шкідливий ефект, який внаслідок розкриття інформації, що уможливить їхню ідентифікацію, може бути справлений на осіб, які підпадають під цей принцип.        

Принцип 9 – Право на поправку та право на відповідь

Зберігаючи право на вживання інших наявних законних заходів захисту, кожний, хто став суб’єктом невірного або дифамаційного висвітлення засобами масової інформації в контексті кримінального судочинства, повинен мати право на поправку або відповідь у відповідних засобах масової інформації. Право на поправку має також реалізовуватися стосовно прес-релізів, що містять невірну інформацію, виданих судовими органами або правоохоронними службами. 

Принцип 10 – Запобігання шкідливому впливу

У контексті кримінального судочинства, особливо, коли залучено присяжних засідателів або суд присяжних, судові органи та правоохоронні служби мають утримуватися від оприлюднення інформації, яка тягне за собою ризик значної шкоди справедливості судового розгляду.

Принцип 11 – Шкідливе досудове оприлюднення

У випадках, коли обвинувачений може продемонструвати, що надання інформації з високою вірогідністю призведе або вже призвело до порушення його або її права на справедливий суд, він або вона повинні мати дієві правові засоби захисту.  

Принцип 12 – Допуск журналістів

Журналістів мають допускати на публічні судові слухання та публічні проголошення судових рішень без дискримінації та вимог попередньої акредитації. Їх не можна не допускати до судових слухань, якщо і доки громадськість допускається згідно зі Статтею 6 Конвенції.

Принцип 13 – Доступ журналістів до залів суду

Відповідні органи мають, за винятком випадків коли це є очевидно нездійсненним, забезпечити в залах суду певну кількість місць, достатню відповідно до попиту, без виключення присутності громадськості взагалі.   

Принцип 14 – Прямі трансляції та записи в залах судових засідань

Прямі трансляції або записи засобами масової інформації в залах суду не повинні відбуватися, якщо і доки це не є навмисно дозволеним законом або відповідними судовими органами. Таке висвітлення може бути дозволене лише тоді, коли це не несе серйозного ризику недоречного впливу на жертв, свідків, сторін кримінального судового процесу, присяжних або суддів.     

Принцип 15 – Підтримка висвітлення засобами масової інформації

Оголошення запланованих слухань, зачитування обвинувачень або вироків та іншої інформації, що стосується висвітлення судової діяльності, мають бути доступними для журналістів за допомогою простого запиту до відповідних органів у належні терміни, якщо це не є нездійсненним. Журналістам мають дозволяти на недискримінаційних засадах робити або отримувати копії публічно винесених судових рішень. Вони повинні мати можливість розповсюджувати або передавати ці судові рішення громадськості.

Принцип 16 – Захист свідків

Особисті дані свідків не слід розкривати, якщо свідок не дав на це попередньої згоди, встановлення особистості свідка не становить громадський інтерес або свідчення не було раніше надане публічно. Особисті дані свідків ніколи не слід розкривати, коли це загрожує їхнім життям або безпеці. Належну повагу слід віддавати програмам захисту свідків, особливо у кримінальних судових процесах проти організованої злочинності або злочинів всередині родини.     

Принцип 17 – Висвітлення засобами масової інформації виконання судових вироків

Журналістам має бути дозволено контактувати з особами, що відбувають судові вироки у тюрмах, доки це не перешкоджає справедливому адмініструванню правосуддя, правам в’язнів та тюремних службовців або безпеці тюрми.

Принцип 18 – Висвітлення засобами масової інформації по закінченні судових вироків

Для того, щоб не зашкодити реінтеграції у суспільство осіб, які відбули судові вироки, право на захист приватного життя за Статтею 8 Конвенції має включати право на захист особистих даних цих осіб у зв’язку з їхніми попередніми злочинами після закінчення терміну судового вироку, якщо вони не дали чіткої згоди на розкриття їхньої особистості, або вони та їхні попередні злочини не становлять знову суспільного інтересу.