flag Судова влада України

Про затвердження порядку прийняття заяв до суду

BОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. ДОНЕЦЬКА

 

                                                                                                     НАКАЗ

29 серпня 2011 року                                                                                                                              №12-І -І                                                

 

 “Про затвердження порядку

прийняття заяв до суду”

 

   У відповідності до ч.1 ст. 55 Конституції України та п. 8 ст. 149 Закону  України «Про судоустрій і статус суддів», -

 

Н А К А З У Ю:

 

1.   Щоденно протягом робочого часу здійснювати прийняття та реєстрацію документів, що подаються до суду.

 

2.  Покласти обов’язок щодо забезпечення прийняття документів, що подаються до суду протягом робочого часу на канцелярію суду, прийняття позовних заяв, заяв та скарг покласти на консультанта з кадрової роботи Фєсенко Сергія Руслановича та консультанта суду Шуплецова Андрія Володимировича.

 

3. Покласти обов’язок щодо забезпечення реєстрації документів, що подаються до суду протягом робочого часу на старшого секретаря Михайлюк Наталію Анатоліївну

 

3.    Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

В.о. керівника апарату Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                     А.О. Чубенко

 

 

 

ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
15 листопада 2012 року        м. Київ                                                   155
 
Про затвердження Інструкції про порядок
роботи з технічними засобами відеозапису
ходу і результатів процесуальних дій, проведених
 у режимі відеоконференції під час судового
засідання (кримінального провадження)
 
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 146 Закону України, частини п’ятої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус судів" та з метою встановлення єдиного порядку роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатівпроцесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження),
 
НАКАЗУЮ:
        1. Затвердити Інструкцію про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) (далі – Інструкція), що додається.
2. Відділу з питань інформаційних технологій управління з питань судового діловодства розмістити текст цього наказу та Інструкції на офіційному веб-порталі судової влади України.
3. Управлінню організаційного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України надіслати текст цього наказу та Інструкції до апеляційних судів та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
4. Начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України надіслати текст цього наказу та Інструкції до місцевих судів.
5. Наказ набирає чинності з дня його підписання, окрім положень Інструкції, що стосуються фіксації ходу і результатів процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження, які набирають чинності разом із набранням чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
 
Голова                                                                                 Р. Кирилюк
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державної судової адміністрації України
 "15" листопада 2012 №  155
 
 
 
 
 
 
 
 
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів
процесуальних дій проведених у режимі відеоконференції
під час судового засідання (кримінального провадження)
 
І. Загальні положення
1.1. Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, які проводяться у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) (далі – Інструкція) розроблена на підставі відповідних положень Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог            пункту 10 частини першої статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює єдиний порядок роботи з технічними засобами відеозаписуходу і результатівпроцесуальних дій, які проводяться у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження).
1.2. Учасники судового процесу (кримінального провадження), на підставі рішення суду, беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
1.2.1. Учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах чи установах.
1.2.2. Інформація про суди, які забезпечені технічними засобами відеоконференцзв'язку, розміщується на офіційному веб-порталі судової влади України.
1.2.3. Календар проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції ведеться адміністратором офіційного веб-порталу судової влади України.
1.3. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
1.4. Порядок проведення процесуальної дії у режимі відеоконференції, за участю осіб, які тримаються в установах попереднього ув’язнення або установах виконання покарань, затверджується спільним наказом Державної судової адміністрації України та відповідного органу державної влади.
1.5. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати, за наявності технічної можливості.
У такому випадку обмін відеоінформацією в режимі відео конференції не здійснюється. При цьому відбувається зміна аудіоінформації отриманої від допитуваної особи, за допомогою програмно-апаратних засобів.
1.6. Обов’язки щодо здійснення організаційних заходів, пов’язаних із функціонуванням системи відеоконференції у суді загальної юрисдикції покладаються на керівника апарату відповідного суду.
 
ІІ. Основні терміни
2.1. Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних.
2.2. Технічні засоби відеозапису ходу і результатів процесуальних дій (далі – технічні засоби відеозапису) – це  сукупність програмно-апаратних засобів та приладів, що забезпечують належне фіксування, зберігання, копіювання (дублювання) і використання інформації, яка відображає процес відеоконференції.
2.3. Відеофонограма – відео та аудіо запис, який утворений безпосередньо під час проведення відеоконференції та записаний за допомогою технічних засобів відеозапису і є вихідним матеріалом для виготовлення робочої та архівної копій.
2.4. Архівна копія відеофонограми (далі – архівна копія) – запис копії відеофонограми, з технічних засобів на носій відеозапису, що має статус оригіналу та призначена для довготривалого зберігання. Архівна копія може використовуватись для створення робочих копій у разі їх недостатності, пошкодження, знищення тощо.
2.5. Робоча копія відеофонограми (далі – робоча копія) – запис копії відеофонограми з технічних засобів відеозапису на носій відеозапису.
2.6. Носій відеозапису відеоконференції – диск для лазерних систем зчитування, на який здійснюється запис відеофонограми, який є додатком до протоколу (журналу) судового засідання.
2.7. Секретар судового засідання (далі – секретар) – працівник апарату суду, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, працює з технічними засобами відеозапису під час проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції.
У випадку відсутності секретаря його обов’язки, виконує інший працівник апарату суду, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, може працювати з технічними засобами відеозапису
2.8. Адміністратор – працівник апарату суду (системний адміністратор, інженер, головний спеціаліст з інформаційних технологій), який відповідно до обов’язків, визначених посадовою інструкцією, здійснює налагодження технічних засобів відеозаписупроцесуальних дій, які проводяться у режимі відеоконференції під час судового засідання.
2.9. Головуючий – професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово.
2.10. Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.
 
ІІІ. Порядок проведення відеоконференції
3.1. Підготовка до проведення фіксації ходу і результатів процесуальних дій у режимі відеоконференції.
3.1.1. Секретар до початку судового засідання, під час якого проводитимуться процесуальні дії у режимі відеоконференції, зобов’язаний:
- активувати технічні засоби відеозапису, зареєструватись у системі;
- перевірити наявність вільного місця на внутрішньому носії відеозапису (не менше 10 Гб вільного місця) (тільки секретар суду, який розглядає судову справу;
- перевірити працездатність технічних засобів відеозапису, а також провести тестування пристроїв (мікрофони, камери тощо) та впевнитись, що вони працюють нормально, а відеоконференція і її запис здійснюється правильно.
3.1.2. У разі виявлення ознак непрацездатності технічних засобів відеозапису, а також у випадку неможливості налагодження їх коректної роботи, секретар зобов’язаний терміново повідомити про такі обставини головуючого (слідчого суддю), адміністратора та керівника апарату суду.
При цьому секретар складає акт (за формою визначеною у Додатку 1), який підписується керівником апарату суду, а також секретарем та адміністратором, та долучається до матеріалів справи (кримінального провадження).
3.2. Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відеоконференції.
3.2.1. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу (матеріали кримінального провадження), за допомогою технічних засобів відеозапису. Здійснення фіксації забезпечується секретарем та починається з моменту оголошення головуючим (слідчим суддею) про початок її проведення.
3.2.2. Під час відеоконференції секретарем здійснюється поточний контроль якості звуку і відео та контроль працездатності технічних засобів відеозапису шляхом спостереження за їх роботою.
У разі необхідності перевірки справності технічних засобів секретар залучає  адміністратора.
3.2.3. Використовувані (застосовувані) в судовому засіданні (дистанційному судовому провадженні) технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу (кримінального провадження) має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання (судового провадження), ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені процесуальним законодавством.
3.2.4. Для якісної організації запису всі учасники судового засідання (судового провадження) повинні висловлюватися голосно і виразно. У разі необхідності секретар звертається до головуючого (слідчого судді) з проханням звернутися до учасників відеоконференції говорити голосніше або змінити місце власного розташування, у  разі нечіткого зображення.
3.2.5. При виявленні технічних неполадок, що перешкоджають проведенню процесуальної дії, в ході підготовки системи до та під час її проведення, секретар негайно інформує про це головуючого (слідчого суддю), а адміністратор – про терміни відновлення працездатності технічних засобів відеозапису.
При цьому, адміністратор складає акт про виявлені технічні неполадки, які перешкоджають проведенню процесуальних дій, який підписується  керівником апарату суду, а також секретарем та адміністратором, та долучається до матеріалів справи (кримінального провадження).
У разі неможливості проведення процесуальної дії в режимі відеоконференції у зв’язку з обставинами, які виключають можливість її проведення (тривала хвороба учасника судового процесу, наявність відповідного клопотання до суду тощо), а також у випадку наявності технічних неполадок, що перешкоджають проведенню процесуальної дії в режимі відеоконференції, суди повідомляють один одного про це засобами телефонного зв’язку, шляхом направлення телефонограми, яка складається секретарем та приєднується до матеріалів справи (кримінального провадження).
3.2.6. Після закінчення проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції секретар повинен:
-           здійснити запис відеофонограми на носії відеозапису створивши архівну та робочу копії;
-           перевірити якість запису архівної копії;
-           архівну та робочу копії долучити до матеріалів справи (кримінального провадження);
-           вилучити відеограму з технічного засобу відеозапису.
У випадку продовження процесуальних дій у режимі відеоконференції секретар повинен здійснити дозапис наступної процесуальної дії на робочу і архівну копії DVD-дисків з відеограмою.
Архівна копія передається до архіву того суду, який проводив процесуальні дії у режимі відеоконференції, після закінчення судового розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) в суді відповідної інстанції.
3.2.7. Шляхом перегляду відеофонограми секретар повинен впевнитись, що її запис здійснено коректно і вона придатна для подальшого використання. В разі виявлення порушень повинен негайно повідомити про недоліки некоректного запису головуючого (слідчого суддю), про що складається акт, який підписується керівником апарату суду, адміністратором, секретарем та долучається до матеріалів справи (кримінального провадження).
3.2.8. Секретар не повинен залишати без нагляду технічні засоби відеозапису, передавати іншим особам пароль та/або електронний ключ, допускати інших осіб до роботи з технічними засобами відеозапису, крім випадків передбачених процесуальним законодавством.
3.2.9. Після закінчення процесуальної дії у режимі відеоконференції секретар, зобов’язаний заблокувати технічні засоби відеозапису або вийти з відповідної програми.
3.2.10. Файл із записом відеоконференції зберігається тимчасово на технічному засобі відеозапису та не може бути видалений, до моменту створення архівної та робочої копії.
3.3. Створення робочої та архівної копій.
3.3.1. Примірники відеофонограми записуються у вигляді архівної та робочої копій на окремі DVD -диски для лазерних систем зчитування об’ємом 4,7 Гб (далі – DVD-диски). Для кожної судової справи (матеріалів кримінального провадження) виділяються два DVD-диски: один - для архівної копії, другий - для робочої копії. У разі, якщо відеофонограми не вміщуються на один DVD -диск, виділяються додаткові DVD -диски.
3.3.2. До початку судового засідання секретар повинен отримати нові компакт-диски для архівної та робочої копій, про що робиться запис у Журналі обліку видачі та повернення компакт-дисків (Додаток № 2).
3.3.3. Запис робочої та архівної копій здійснюється секретарем з технічного засобу відеозапису на компакт-диски.
3.3.4. Компакт-диски з робочою та архівною копіями пакуються в окремі конверти , які маркуються таким чином: 
         - архівна копія №___ (робоча копія №___);
- номер справи(матеріалів кримінального провадження);
         - позначення – «відеофонограма»;
         - дати проведення процесуальних дій; 
- прізвище, ім’я, по-батькові головуючого;
- підпис секретаря;
- об’єм відеофонограм (Гб/Мб).
 
IV. Зберігання архівних копій
4.1. Архівна копія після завершення розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) зберігається в архіві того суду, який створив відеофонограму разом з упаковкою, в якій вони надійшли.
4.2. У разі виявлення під час перевірки зниження якості зчитування даних з архівної копії виготовляється її дублікат, який зберігається разом з архівною копією і замінює її лише під час виготовлення робочих копій.
4.3. У разі зниження якості дублікатів архівної копії вони замінюються новими.
4.4. Архівні копії відеофонограми знищуються разом із судовою справою (матеріалами кримінального провадження) після закінчення терміну зберігання зазначеної судової справи (матеріалів кримінального провадження).
 
V. Зберігання робочих копій
5.1. Робоча копія в окремому конверті додається до судової справи (матеріалів кримінального провадження).
 
 
 
Начальник управління
з питань судового діловодства                                                О.Слоніцький
 
 


ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
Н А К А З
 
16 листопада 2012 року               м. Київ                               № 156
 
 
Про внесення зміндоІнструкції  з діловодства в місцевому загальному суді, Інструкції  з діловодства в апеляційному загальному суді
 
 
У зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до частини п’ятої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України                      27 червня 2006 року № 68, Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року № 1, що додаються.
2. Відділу з питань інформаційних технологій управління з питань судового діловодства розмістити текст цього наказу на офіційному веб-порталі судової влади України.
3. Управлінню з питань судового діловодства забезпечити повідомлення Міністерства юстиції України про внесення змін до Інструкції.
4. Управлінню організаційного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України довести цей наказ до відома територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, апеляційних судів областей, апеляційних судів міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
5. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України довести цей наказ до відома місцевих загальних судів.
6.  Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
 
Голова                                                                                        Р. Кирилюк
                                        
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державної судової адміністрації України
від 16.11.2012р.  №156
Зміни до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді:
 
1. Інструкцію з діловодства в місцевому загальному суді, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року            № 68, доповнити розділом 61. наступного змісту:
″61. Повідомлення про права та обов’язки осіб, що беруть участь у судовому розгляді під час  кримінального провадження
61.1. Судовий розпорядник, а в разі його відсутності – секретар судового засідання роздає особам (потерпілому, його представнику та законному представнику, обвинуваченому, законному представнику обвинуваченого, захиснику, свідку, цивільному позивачу, представнику цивільного позивача та законному представнику цивільного позивача, цивільному відповідачу, представнику цивільного відповідача,  перекладачу, експерту, спеціалісту), які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (додатки 351 – 3513).″
2. Інструкцію з діловодства в апеляційному загальному суді, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року № 1, доповнити розділом 71. наступного змісту:
″71. Повідомлення про права та обов’язки осіб, що беруть участь у судовому розгляді під час кримінального провадження
71.1. Судовий розпорядник, а в разі його відсутності – секретар судового засідання роздає особам (потерпілому, його представнику та законному представнику, обвинуваченому, законному представнику обвинуваченого, захиснику, свідку, цивільному позивачу, представнику цивільного позивача та законному представнику цивільного позивача, цивільному відповідачу, представнику цивільного відповідача,  перекладачу, експерту, спеціалісту), які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (додатки 361 – 3613).″
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
                                                                
Додаток 351
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (потерпілого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження;
3) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
4) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
5) бути завчасно проінформованим про час і місце судового розгляду;
6) брати участь у судовому провадженні;
7) заявляти відводи та клопотання;
8) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
11) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК;
12) застосовувати з додержанням вимог, передбачених КПК,  технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
14) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
15) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання  про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
16) знайомитись з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, а також з судовим рішенням, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
17) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
18) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК;
19) на всіх стадіях кримінального провадження примиритися з обвинуваченим і укласти угоду про примирення;
20) користуватися іншими правами, передбаченими КПК.
 
Потерпілий зобов’язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 352
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника потерпілого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник потерпілого має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому  КПК;
8) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
9) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо потерпілого кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290  КПК, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо потерпілого кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
10) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
11) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
12) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
13) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК;
15) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК.
Представник та законний представник потерпілого зобов'язаний:
1) прибути за викликом судді до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 353
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Обвинувачений має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;
4) не говорити нічого з приводу обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6) брати участь у проведенні процесуальних дій;
7) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
8) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
9) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
10) заявляти відводи;
11) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
12) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК;
13) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
14) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
21) обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
Обвинувачений зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 354
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (законного представника обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді
 
Законний представник  обвинуваченого має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3) давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
4) брати участь у проведенні процесуальних дій;
5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
7) заявляти відводи;
8) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
9) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо обвинувачення не підтвердилися;
10) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
11) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
12) збирати і подавати суду докази;
13) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
14) виступати в судових дебатах;
15) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
16) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
 
Законний представник  обвинуваченого зобов'язаний:
 
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 355
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (захисника), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Захисник має право: 
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3)  давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
4) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
5) брати участь у проведенні процесуальних дій;
6) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
7) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
8) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
9) заявляти відводи;
10) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК;
12) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо, обвинувачення не підтвердилося;
13) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
20) відмовитися від виконання своїх обов'язків, якщо:
є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні;
незгоди з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
умисного невиконання обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо;
якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
 
Захисник зобов’язаний:
1) використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого;
2) прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений завчасно повідомляти про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу);
3) без згоди обвинуваченого не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
Додаток 356
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (свідка), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 
Свідок має право:
1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК);
3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 КПК не підлягають розголошенню;
4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань;
7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
9) заявляти відвід перекладачу.
 
Свідок зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду;
2) давати правдиві показання під час судового розгляду;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
За завідомо неправдиві показання суду або за відмову від давання показань суду, крім випадків, передбачених КПК, свідок несе кримінальну відповідальність.
За злісне ухилення від явки до суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 357
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (цивільного позивача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Цивільний позивач має право:
1) бути повідомленим про свої права та обовязки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження;
3) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сімї, майна та житла;
4) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
5) бути завчасно проінформованим про час і місце судового розгляду;
брати участь у судовому провадженні;
6) заявляти відводи та клопотання;
7) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
8)давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
9)давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність суду в частині, що стосується цивільного позову в порядку, передбаченому КПК;
11) подавати докази суду в частині, що стосується цивільного позову;
12) застосовувати з додержанням вимог, передбачених КПК,  технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Суд вправі заборонити цивільному позивачу застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) брати участь у безпосередній перевірці доказів, що стосуються цивільного позову;
14) знайомитись з судовим рішенням, що стосується цивільного позову, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
оскаржувати судові рішення у частині, що стосується вирішення цивільного позову в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
16) користуватися іншими правами, передбаченими КПК.
 
Цивільний позивач зобовязаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2)  не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 358
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника цивільного позивача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник цивільного позивача має право:
1) підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення;
2) бути повідомленим про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримувати їх копії у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК)  для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому;
3) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
4) брати участь у судовому провадженні;
5) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК.
 
Представник та законний представник цивільного позивача зобов’язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
Додаток 359
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (цивільного відповідача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 Цивільний відповідач має право:
1) визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК) , а також отримати їх роз'яснення;
3)  заявляти відводи;
4) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
6) збирати і подавати суду докази;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
8) виступати в судових дебатах;
9) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
10) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
Цивільний відповідач також має інші процесуальні права, передбачені КПК.
 
Цивільний відповідач зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
Додаток 3510
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника цивільного відповідача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник цивільного відповідача має право:
1) визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК) , а також отримати їх роз'яснення;
3)  заявляти відводи;
4) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
6) збирати і подавати суду докази;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
8) виступати в судових дебатах;
9) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
10) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
Представник цивільного відповідача також має інші процесуальні права, передбачені КПК.
 
Представник та законний представник цивільного відповідачазобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
Додаток 3511
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (перекладача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 
Перекладач має право:
1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
Перекладач зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду;
2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
4) не розголошувати без дозволу суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов’язків;
5) додержуватись порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятись відповідним розпорядженням головуючого.
 
         За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
Додаток 3512
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (експерта), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;
5) ставити запитання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
Експерт зобов'язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
2) прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
6) повідомляти особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів;
7) у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляти про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб;
8) додержуватись порядку в судовому засіданні, беззаперечно підкорятись відповідним розпорядженням головуючого.
 
За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 3513
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (спеціаліста), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Спеціаліст має право:
1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
Спеціаліст зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;
3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
Додаток 361
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (потерпілого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження;
3) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
4) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
5) бути завчасно проінформованим про час і місце судового розгляду;
6) брати участь у судовому провадженні;
7) заявляти відводи та клопотання;
8) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
11) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК;
12) застосовувати з додержанням вимог, передбачених КПК,  технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
14) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
15) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання  про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
16) знайомитись з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, а також з судовим рішенням, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
17) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
18) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК;
19) на всіх стадіях кримінального провадження примиритися з обвинуваченим і укласти угоду про примирення;
20) користуватися іншими правами, передбаченими КПК.
 
Потерпілий зобов’язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 362
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника потерпілого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник потерпілого має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому  КПК;
8) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
9) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо потерпілого кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290  КПК, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо потерпілого кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
10) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
11) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
12) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
13) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК;
15) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК.
Представник та законний представник потерпілого зобов'язаний:
1) прибути за викликом судді до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 363
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Обвинувачений має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;
4) не говорити нічого з приводу обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6) брати участь у проведенні процесуальних дій;
7) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
8) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
9) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
10) заявляти відводи;
11) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
12) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
13) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
14) збирати і подавати суду докази;
15) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
16) виступати в судових дебатах;
17) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
18) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
19) обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
Обвинувачений зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 364
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (законного представника обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді
 
Законний представник  обвинуваченого має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3) давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
4) брати участь у проведенні процесуальних дій;
5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
7) заявляти відводи;
8) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
9) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо обвинувачення не підтвердилися;
10) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
11) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
12) збирати і подавати суду докази;
13) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
14) виступати в судових дебатах;
15) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
16) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
 
Законний представник  обвинуваченого зобов'язаний:
 
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 365
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (захисника), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Захисник має право: 
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК), а також отримати їх роз'яснення;
3)  давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
4) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
5) брати участь у проведенні процесуальних дій;
6) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
7) застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
8) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
9) заявляти відводи;
10) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК;
12) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо, обвинувачення не підтвердилося;
13) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
20) відмовитися від виконання своїх обов'язків, якщо:
є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні;
незгоди з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
умисного невиконання обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо;
якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
 
Захисник зобов’язаний:
1) використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого;
2) прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений завчасно повідомляти про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу);
3) без згоди обвинуваченого не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
Додаток 366
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (свідка), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 
Свідок має право:
1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК);
3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 КПК не підлягають розголошенню;
4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань;
7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
9) заявляти відвід перекладачу.
 
Свідок зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду;
2) давати правдиві показання під час судового розгляду;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
За завідомо неправдиві показання суду або за відмову від давання показань суду, крім випадків, передбачених КПК, свідок несе кримінальну відповідальність.
За злісне ухилення від явки до суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 367
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (цивільного позивача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Цивільний позивач має право:
1) бути повідомленим про свої права та обовязки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК);
2) знати сутність обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження;
3) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сімї, майна та житла;
4) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
5) бути завчасно проінформованим про час і місце судового розгляду;
брати участь у судовому провадженні;
6) заявляти відводи та клопотання;
7) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
8)давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
9)давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність суду в частині, що стосується цивільного позову в порядку, передбаченому КПК;
11) подавати докази суду в частині, що стосується цивільного позову;
12) застосовувати з додержанням вимог, передбачених КПК,  технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Суд вправі заборонити цивільному позивачу застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) брати участь у безпосередній перевірці доказів, що стосуються цивільного позову;
14) знайомитись з судовим рішенням, що стосується цивільного позову, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК;
оскаржувати судові рішення у частині, що стосується вирішення цивільного позову в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
16) користуватися іншими правами, передбаченими КПК.
 
Цивільний позивач зобовязаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2)  не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 368
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника цивільного позивача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник цивільного позивача має право:
1) підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення;
2) бути повідомленим про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримувати їх копії у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК)  для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому;
3) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
4) брати участь у судовому провадженні;
5) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК.
 
Представник та законний представник цивільного позивача зобов’язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
Додаток 369
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (цивільного відповідача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 Цивільний відповідач має право:
1) визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК) , а також отримати їх роз'яснення;
3)  заявляти відводи;
4) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
6) збирати і подавати суду докази;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
8) виступати в судових дебатах;
9) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
10) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
Цивільний відповідач також має інші процесуальні права, передбачені КПК.
 
Цивільний відповідач зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
Додаток 3610
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (представника та законного представника цивільного відповідача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Представник та законний представник цивільного відповідача має право:
1) визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі – КПК) , а також отримати їх роз'яснення;
3)  заявляти відводи;
4) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
6) збирати і подавати суду докази;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
8) виступати в судових дебатах;
9) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
10) оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
Представник цивільного відповідача також має інші процесуальні права, передбачені КПК.
 
Представник та законний представник цивільного відповідачазобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
Додаток 3611
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (перекладача), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
 
Перекладач має право:
1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
Перекладач зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду;
2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
4) не розголошувати без дозволу суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов’язків;
5) додержуватись порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятись відповідним розпорядженням головуючого.
 
         За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
Додаток 3612
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (експерта), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені  Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;
5) ставити запитання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
Експерт зобов'язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
2) прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
6) повідомляти особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів;
7) у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляти про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб;
8) додержуватись порядку в судовому засіданні, беззаперечно підкорятись відповідним розпорядженням головуючого.
 
За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 3613
до пункту 61.1. Інструкції
у редакції наказу Державної
 судової адміністрації України
від 16.11.2012 р. № 156
 
 
ПАМ’ЯТКА
про права та обов’язки особи (спеціаліста), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України
 
Спеціаліст має право:
1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
Спеціаліст зобов'язаний:
1) прибути за викликом до суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;
3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
 
 
Начальник управління з питань
організації діяльності судів                                                    О.О.Іванченко
 
 
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
16листопада 2012       м. Київ                                            № 157
 
Про внесення зміндо наказу
від 20 вересня 2012 року № 108
 
Відповідно допункту 8 частини першої статті 146, частини п’ятої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів",
 
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Інструкції про порядок роботи з технічними засобамифіксування судового процесу (судового засідання), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 вересня 2012 року № 108, виклавши її у новій редакції, що додається.
2.Відділу з питань інформаційних технологій управління з питань судового діловодства розмістити текст цього наказу та Інструкції про порядок роботи з технічними засобамифіксування судового засідання(далі - Інструкція) на офіційному веб-порталі судової влади України.
3. Управлінню організаційного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України надіслати текст цього наказу та Інструкції до апеляційних судів та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
4.Начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації Українинадіслати текст цього наказу та Інструкції до місцевих судів.
5. Керівникам апаратів апеляційних та місцевих судівсприяти організації вивчення Інструкціїта забезпечити виконання її вимог.
6. Управлінню з питань судового діловодства повідомити Міністерство юстиції України про внесення змін до наказу Державної судової адміністрації України від 20 вересня 2012 року № 108.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова                                                                            Р.Кирилюк
 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державної судової адміністрації України
"16" листопада 2012 року №
157
 
 
 
 
Інструкція про порядок роботи з технічними засобами
фіксування судового засідання
 
I. Загальні положення
1.1. Інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання (далі – Інструкція), розроблена відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та встановлює єдиний порядок роботи зі звукозаписувальними технічними засобами фіксування судового засідання, зберігання, копіювання, дублювання та використання інформації, яка відображає хід судового засідання в судах загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів).
II. Основні терміни
2.1. Судове засідання (для цілей цієї Інструкції) – це процесуальна форма розгляду справи судом у порядку цивільного, адміністративного, кримінального, господарського судочинства.
2.2. Фіксування судового засідання технічними засобами – це технічний запис розгляду справи судом за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що включає в себе створення фонограми судового засідання.
2.3. Звукозаписувальний технічний засіб (далі – комплекс звукозапису) – сукупність програмно-апаратних засобів та приладів, що забезпечують належне фіксування, зберігання, копіювання (дублювання) і використання інформації, яка відображає хід судового засідання.
2.4. Фонограма судового засідання (далі – фонограма) – звуковий запис, який утворюється в процесі безпосереднього фіксування судового засідання за допомогою комплексу звукозапису та перетворений у форму електронних даних.
Фонограма включає обов'язкові реквізити: дату, час, місце створення запису, номер справи та використовується для створення архівної та робочої копій.
2.5. Архівна копія фонограми – запис копії фонограми з вбудованого носія комплексу звукозапису на диск для лазерних систем зчитування (носій інформації), що має статус оригіналу та призначений для довготривалого зберігання в архіві.
2.6. Робоча копія фонограми – запис копії фонограми з вбудованого комплексу звукозапису на диск для лазерних систем зчитування (носій інформації), який використовується для відтворення або виготовлення копій технічного запису судового засідання та прослуховування суддями і сторонами (учасниками) судового засідання тощо.
2.7. Журнал судового засідання – документ, що ведеться в суді у порядку здійснення цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, кримінального провадження одночасно з фіксуванням судового засіданнятехнічними засобами.
2.8. Протокол судового засідання – документ, що складається в суді у порядку здійснення господарського судочинства, одночасно з фіксуванням судового засіданнятехнічними засобами.
2.9. Секретар судового засідання (далі – секретар) – працівник апарату суду, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, здійснює фіксування судового засіданнятехнічними засобами.
У випадку відсутності секретаря його обов’язки, за розпорядженням головуючого, виконує інший працівник апарату суду, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, може здійснювати фіксування судового засіданнятехнічними засобами (далі - інший працівник апарату суду).
2.10. Архіваріус – працівник апарату суду, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, забезпечує зберігання документів, що надійшли до архіву суду.
2.11. Адміністратор – системний адміністратор, інженер, головний спеціаліст з інформаційних технологій, який відповідно до своїх обов’язків, визначених посадовою інструкцією, здійснює налагодження комплексу звукозапису. Обов'язки адміністратора можуть покладатися на секретаря.
III. Технологія (порядок здійснення) звукового запису
3.1. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар або інший працівник апарату суду.
3.2. Підготовка до звукового запису:
3.2.1. Секретар або інший працівник апарату суду перед початком роботи зобов'язаний:
- включити комплекс звукозапису, зареєструватись у системі;
- перевірити годинник та календар комплексу звукозапису на предмет відповідності поточним даті та часу;
- перевірити наявність вільного місця на внутрішньому носії комплексу звукозапису;
- перевірити працездатність пристроїв, провести тестування для перевірки того, що складові комплексу звукозапису (мікрофони, мікшер тощо) працюють нормально та запис іде правильно.
3.2.2. Операція тестування здійснюється у такій послідовності:
- ініціювати режим тестового запису;
- у примітці до помітки початку запису вказати "Тестовий запис";
- виголосити речення "Тестовий запис засідання від "(дата)" у справі номер...";
- говорити за порядком у кожний мікрофон речення "Тестування мікрофона № ...";
- зупинити режим тестового запису;
- прослухати тестовий запис і перевірити рівень запису звуку.
3.2.3. У разі виявлення непрацездатності, неможливості налагодження коректної роботи комплексу звукозапису секретар або інший працівник апарату суду зобов'язаний терміново повідомити адміністратора та суддю (головуючого у судовому засіданні) про такі обставини.
3.2.4. Дані про результати перевірки (прізвище, ім'я, по батькові секретаря або іншого працівника апарату суду, інвентарний номер комплексу звукозапису, дата та час за показниками перевірки комплексу звукозапису, відомості про вільне місце, "комплекс звукозапису працездатний") вносяться до Журналу судового засідання або Протоколу судового засідання.
3.3. Звуковий запис судового засідання:
3.3.1. Звуковий записсудового засідання починається з моменту відкриття судового засідання.
3.3.2. Під час звукового запису секретар або інший працівник апарату суду здійснює поточний контроль якості запису, шляхом прослуховування через навушники, контроль рівня запису в спеціальній області у програмі звукового запису та контроль працездатності комплексу звукового  запису шляхом спостереження за його станом.
3.3.3. У разі необхідності секретар або інший працівник апарату суду звертається до судді (головуючого у судовому засіданні) з проханням звернутися до учасників судового процесу (процесуальної дії) говорити голосніше.
3.3.4. У разі виявлення ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису секретар або інший працівник апарату суду доповідає судді (головуючому у судовому засіданні) про неможливість подальшого звукового запису судового засідання (процесуальної дії) та повідомляє про це керівника апарату і адміністратора.
3.4. Після закінчення судового засідання секретар або інший працівник апарату суду:
- зберігає, роздруковує, підписує Журнал судового засідання або виготовляє та підписує Протокол судового засідання та приєднує до справи (матеріалів кримінального провадження);
- створює архівну та робочу копії фонограми;
- перевіряє якість запису архівної копії фонограми;
- архівну та робочу копії фонограми долучає до судової справи (матеріалів кримінального провадження).
3.5. Створення архівних та робочих копій фонограм:
3.5.1. Примірники фонограм записуються у вигляді архівної та робочої копій на окремі диски для лазерних систем зчитування (далі – компакт-диски). Для кожної судової справи, судового провадження виділяються два компакт-диски: один - для архівної копії фонограми, другий - для робочої копії фонограми. У разі, якщо фонограми не вміщуються на один компакт-диск, виділяються додаткові компакт-диски.
3.5.2. Після порушення (відкриття) провадження у справі до початку судового засідання (до початку процесуальної дії) секретар або інший працівник апарату суду повинен отримати нові компакт-диски для архівної та робочої копій фонограм або компакт-диск з архівною копією фонограми попереднього засідання у цій справі, про що робиться запис у Журналі обліку видачі та повернення компакт-дисків (Додаток 1).
3.6. Перед тим, як завершити роботу з комплексом звукозапису секретар або інший працівник апарату суду повинен заблокувати його або вийти з відповідної програми та завершити сеанс роботи з операційною системою.
Завершення роботи з комплексом звукозапису без дотримання визначених у цьому пункті вимог, передання паролю та допуск до роботи з комплексом звукозапису інших осіб забороняється.
3.7. Після запису архівної та робочої копій секретар або інший працівник апарату суду здійснює перевірку якості запису шляхом вибіркового прослуховування.
3.8. У разі позитивного результату перевірки якості запису, компакт-диски із записом архівної та робочої копій фонограми судового засідання, пакується у конверти, які маркуються таким чином:
- Архівна копія №___ (Робоча копія №___)
- номер судової справи (матеріалів кримінального провадження);
- дата судового засідання;
- прізвище, ім’я, по-батькові та підпис судді (головуючого у судовому засіданні), секретаря або іншого працівника апарату суду;
- примітка (вписується об’єм фонограми звукозапису (Мб).
3.9. Конверти робочої та архівної копій маркується секретарем або іншим працівником апарату суду та разом з архівною та робочою копіями фонограми долучається до справи (матеріалів кримінального провадження). Дані щодо створення та видачі копій фонограм звукозапису судового засідання  фіксуються у Журнал обліку видачі копій фонограм учасникам судового засідання (Додаток 2).
3.10. Після створення архівної та робочої копій фонограми секретарем або іншим працівником апарату суду вилучається фонограма з комплексу звукозапису.
IV. Зберігання архівних копій фонограм
4.1. Архівна копія фонограми зберігається в архіві суду.
4.2. У разі потреби у співставленні даних запису на носіях, що отримані особами, які брали участь у справі з архівною копією фонограми в архіві суду виготовляється робоча копія фонограми, що видається для використання за межами архіву.
4.3. У разі виявлення під час перевірки зниження якості зчитування даних з архівної копії фонограми виготовляється її дублікат, який зберігається разом з архівною копією фонограми і замінює її лише під час виготовлення робочих копій фонограм.
4.4. У разі зниження якості дублікатів архівної копії фонограми вони замінюються новими.
4.5. Архівні копії фонограми знищуються разом із судовою справою після закінчення терміну зберігання зазначеної справи.
V. Зберігання робочих копій фонограм
5.1. Робоча копія фонограми зберігається в окремому конверті разом з судовою справою (матеріалами кримінального провадження) постійно.
VI. Передача робочих копій у суди апеляційної та касаційної інстанцій
6.1. З місцевого суду:
- передається робоча копія фонограми місцевого суду;
- перед передачею проводиться перевірка компакт-диска з робочою копією фонограми місцевого суду;
- номер судової справи, прізвище, ім’я, по-батькові судді (головуючого у судовому засіданні), повний об’єм (Mb, Kb) компакт-диска (компакт-дисків) вказується в супровідному листі;
- компакт-диск (компакт-диски)вокремому конверті підклеюється до судової справи для пересилання його разом зі справою.
6.2. З апеляційного суду:
- передається робоча копія фонограми місцевого суду;
- передається робоча копія фонограми апеляційного суду;
- перед передачею проводиться перевірка компакт-диска робочої копії фонограми апеляційного суду;
- номер судової справи, прізвище, ім’я, по-батькові судді (головуючого у судовому засіданні), повний об’єм (Mb, Kb) компакт-диска (компакт-дисків) указується в супровідному листі;
- компакт-диск (компакт-диски)вокремому конверті підклеюється до судової справи для пересилання його разом зі справою.
VII. Створення архівних та робочих копій фонограм
в апеляційному суді
7.1. Порядок створення архівних та робочих копій фонограм в апеляційному суді здійснюється відповідно до розділу ІІІ Інструкції.
7.2. Після завершення розгляду справи робоча копія фонограми разом зі справою повертається до суду, з якого вона надійшла.
7.3. Архівна копія фонограми зберігається в архіві апеляційного суду та знищується після закінчення терміну її зберігання.
VIII. Обладнання робочого місця та ознайомлення осіб, які беруть участь у справі з даними технічного фіксування судового засідання
8.1. У суді організовується робоче місце для прослуховування фонограм судових засідань особами, які беруть участь у справі.
8.2. Робоче місце обладнується комп'ютером із акустичною системою, головними телефонами, пристроєм CD/DVDRW, блоком безперебійного живлення, принтером.
8.3. Для ознайомлення осіб, які беруть участь у справі, з технічним записом судового засідання використовується робоча копія фонограми.
8.4. На клопотання особи, яка бере участь у справі, за розпорядженням головуючого може бути здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за плату встановлену Законом України «Про судовий збір».
 
ІХ. Особливості фіксування процесуальної дії, яка проводиться слідчим суддею під час досудового розслідування в кримінальному провадженні
9.1. Фіксування процесуальної дії технічними засобами – це технічний запис процесуальної дії за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що включає в себе створення фонограми.
9.2. Фіксування процесуальної дії технічним засобом здійснює секретар або інший працівник апарату суду відповідно до вимог п.п.3.2, 3.3 Інструкції.
9.3. Після закінчення процесуальної дії секретар або інший працівник апарату суду:
- виготовляє та підписує Журнал судового засідання та приєднує до матеріалів кримінального провадження;
- створює оригінальний примірник технічного носія інформації зафіксованої процесуальної дії (робочу копію фонограми) з дотриманням         п. п. 3.5-3.10 Інструкції та долучає його до матеріалів кримінального провадження;
- створює резервну копію (архівну копію фонограми)з дотриманням        п. п. 3.5-3.10 Інструкції, перевіряє якість її запису та передає в архів суду.
 
 
  Начальник управління
  з питань судового діловодства                                  О. Слоніцький

 
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
НАКАЗ
 
26 жовтня 2012р.                     м. Київ                                         № 140
 
 
Про зміни до Положення
про автоматизовану
систему документообігу суду
 
Відповідно дочастини п’ятої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення Ради суддів України від 26 жовтня 2012 року № 60,
 
НАКАЗУЮ:
1. Погодити зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від             26 листопада 2010 року № 30, (із змінами), погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року, що додаються.
2. Відділу з питань інформаційних технологій управління з питань судового діловодства розмістититекст рішення Ради суддів України від              26 жовтня 2012 року № 60 та Додатку до нього на офіційному веб-порталі судової влади України.
3. Управлінню організаційного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України надіслати текст рішення Ради суддів України від 26 жовтня 2012 року № 60 та Додатку до нього до Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
4. Начальникам територіальних управліньДержавної судової адміністрації України надіслати  текст рішення Ради суддів України від             26 жовтня 2012 року № 60 та Додатку до нього до місцевих судів.
 
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
 
 
Голова                                                                                           Р. Кирилюк
 
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, тел.  (044) 277-76-29, факс: (044) 277-76-30
26жовтня2012 року                                                                м. Київ
 
Р І Ш Е Н Н Я
 
№ 60
 
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Канигіної Г. В. щодо затвердження змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30,(із змінами), погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року (далі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду),відповідно до статті 113, частини п’ятої статті 127  Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженогоХ позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року,  Рада суддів України
 
в и р і ш и л а:
 
1.Інформацію члена Ради суддів України Канигіної Г. В. щодо затвердження змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду узяти до відома.
 
2.Внести зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що додаються.
 
3. Доручити Державній судовій адміністрації України розмістити на офіційному веб-порталі судової влади України та надіслати судам загальної юрисдикції для використання в роботі зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
 
 
 
Голова
Ради суддів України
 
 
 
 
 
Я. М. Романюк
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПОГОДЖЕНО
 
Наказ Державної судової
адміністрації України
 
від 26 жовтня  2012 року № 140
 
 
 
 
Додаток
(до рішення Ради суддів України
          від 26 жовтня 2012 року № 60)
 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
 
Рішення Ради суддів України
 
 
від 26 жовтня 2012 року № 60
 
 
Зміни до Положення
про автоматизовану систему документообігу суду,
затвердженого рішенням Ради суддів України
від 26 листопада 2010 року № 30
зі змінами, внесеними рішеннями Ради суддів України
від 24 грудня 2010 року № 33,
від 21 січня 2011 року № 4,
 від 24 червня 2011 року № 28,
від 23 грудня 2011 року № 70,
від 25 травня 2012 року № 26
 
 
1.           У пункті 1.1. слова «Кримінально-процесуального кодексу України» замінити словами «Кримінального процесуального кодексу України».
2.           У пункті 1.2.:
1) абзац другий викласти у такій редакції: «об'єктивний та неупереджений розподіл справ та матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості, рівної кількості справ,матеріалів кримінального провадження для кожного судді, вірогідності, з врахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону»;
2) доповнити абзацом третім такого змісту: «визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних»;
 
3) абзац четвертий викласти у редакції: «надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, матеріалів кримінального провадження, в яких вони є учасниками процесу».
 
3.           У пункті 1.5.:
 
1) абзац четвертий після слів «або постанова суду» доповнити словами «розпорядження про виконання судового рішення»;
 
         2) абзац тринадцятий викласти у наступній редакції: «судова справа – справа, що розглядається в порядку адміністративного, господарського або цивільного судочинства, справа про адміністративне правопорушення, а також обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, матеріали кримінального провадження».
     4. Підпункт 2.8.2. доповнити абзацом другим такого змісту: «До автоматизованої системи під час реєстрації в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів кримінального провадження, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, а також прізвище особи, стосовно якої подано документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження та інші дані, передбачені цим Положенням».
         5. Підпункт 3.1.2. викласти у такій редакції:
«3.1.2. Автоматичний розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, а також автоматичним розподілом визначається запасний суддя, слідчий суддя.
         В такий же спосіб визначається суддя, який розглядає питання про відвід слідчому судді або судді, який здійснював судове провадження одноособово».
         6. У підпункті 3.1.14 після слів «спеціалізація (за наявності)» доповнити двома новими абзацами такого змісту:
         «спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх;
            здійснення  суддею повноважень  із  судового  контролю  за дотриманням   прав,  свобод  та  інтересів  осіб  у  кримінальному провадженні (здійснення функцій слідчого судді)».
 
7. Абзац шостий підпункту 3.3. викласти у такій редакції: «за один робочий день до відрядження (за три робочі дні – якщо тривалість відрядження більше 7 календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні».
8. Доповнити пункт 3.5.абзацом другим такого змісту: «Не підлягають автоматичному розподілу матеріали кримінального провадження, які надійшли до місцевого суду для вирішення питання про їх об’єднання у порядку, визначеному частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України».
9. У пункті 3.9.2. після слів «судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини другої статті 359 Кримінально-процесуального кодексу України» доповнити словами «відповідно до пункту 11 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України».
10. Доповнити Положення пунктом 5 такого змісту:
«5. Автоматичне визначення присяжних
5.1. У випадках визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення присяжних з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Присяжні визначаються шляхом випадкового відбору зі списку присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору.
  5.1.2. Присяжні визначаються автоматизованою системою в кількості семи осіб.
 Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України присяжних залишилось більша кількість від необхідної для участі в судовому провадженні, присяжні визначаються автоматизованою системою, із додержанням принципу рівної ймовірності відбору, з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі у судовому провадженні.
Після визначення основних присяжних автоматизованою системою визначаються й двоє запасних присяжних за аналогічною процедурою.
  5.1.3. У разі неможливості виконання присяжним своїх обов’язків або у разі його відводу (самовідводу) до участі у судовому провадженні залучаються запасні присяжні.
Якщо кількість запасних присяжних не є достатньою для судового провадження, то автоматизованою системою визначаються додаткові особи зі списку присяжних, без урахування присяжних, визначених частиною першою цього підпункту».